Урок 5.
Тема уроку: Фізичні тіла.
Матеріали . Речовини
Цілі уроку: поглибити знання учнів про речовини, з’ясувати
відмінності між поняттями “речовина»,
«матеріал», «фізичне тіло»; показати , що
кожна речовина має свої специфічні властивості; навчити визначати речовини за їхніми властивостями; розвивати вміння
зіставляти і порівнювати, виховувати
спостережливість і уважність.
Тип уроку: урок засвоєння нових знань
Обладнання: штатив з пробірками, ложечка
або шпатель;хімічні склянки; колби: конічні, плоскодонні, круглодонні, скляні
пластмасові мірні циліндри; скляні і пластмасові лійки;скляні палички;
пробіркотримач; спиртівка; лабораторний штатив; графіт; мідь, алюміній, питна
вода, поліетилен, хімічна склянка з водою
Епіграф уроку: Найвища
людська радість – всемогутнч радість пізнання.
В.Сухомлинський
Хід уроку
І.Організаційний етап.
ІІ. Аналіз
практичної роботи.
1.Вчитель
оголошує оцінки за практичну роботу, коментує допущені учнями помилки.
ІІІ.Актуалізація
вивченого матеріалу:
1.З
курсу природознавства ви знаєте , що сі предмети, що оточують нас
називають
фізичними тілами. Фізичні тіла – це все що має масу,об'єм, форму. Іртерактивна вправа
«Вірю, не вірю» ( учитель говорить терміни, якщо це
фізичні тіла, діти хлопають в долоньки):
шматок крейди, лінійка, пенал, зошит, стіл,
стільці, автомобіль, будинок, ключ.
2.Фізичні
тіла з чого виготовлені?
Фізичні
тіла виготовлені з речовин.
3.Що
таке речовина?
Речовина
– те з чого складаються фізичні тіла.
ІІІ. Вивчення матеріалу нової
теми.
1.
Слово вчителя.
Протягом усього життя людина стикається з
речовинами. До складу атмосфери входять, крім кисню, азот, водяна пара і деякі
інші гази. З повітрям ми вдихаємо кисень,
видихаємо вуглекислий газ. У побуті використовуємо воду. З їжею вживаємо
крохмаль, який міститься у крупах, картоплі, для поліпшення смакових якостей
харчових продуктів додаємо до них сіль,оцет або цукор. Щоб обігріти приміщення, користуємося
вугіллям.
Для виготовлення предметів повсякденного
вжитку, меблів наприклад, використовують деревину. А які ви знаєте речовини?
Назвіть
їх (лимонна кислота, залізо, мідь, ртуть, скло).
Людина використовує не тільки ті
речовини, які знаходяться в природі, а й створює багато штучних речовин. Як ви
думаєте, для чого це роблять?
(Очевидно
потрібні речовини з особливими властивостями , а таких в природі немає).
Наприклад, для побудови літаків потрібен легкий
і міцний матеріал, цим вимогам відповідає штучно створений метал – дюралюміній.
Які
ви знаєте штучно створені речовини? (Скло, гума, пластмаса, капрон, каучук,
поліетилен). Композиційні
матеріали – матеріали, що складаються із пластичної основи
(матриці) та наповнювача. Серед композитів виділяють кераміко – металічні
матеріали (кермети), норпласти (наповнені органічні полімери). Як матрицю використовують метали і сплави,
полімери, кераміку. Своєю міцністю композити значно перевищують традиційні
матеріали.
На уроках хімії, вивчаючи якусь речовину,ми будемо
розглядати її хімічні і фізичні властивості. Хімічні властивості – це здатність
однієї речовини взаємодіяти з іншими, внаслідок чого утворюються нові речовини.
Як
ви вважаєте, чи з усіх речовин можна виготовити предмети?Чи можна щось зробити
з води, крохмалю, оцту?
2.Вправа ( напиши письмово).
Розподіліть
по стовпчиках назви тіл, речовин, матеріалів.
Олівець( фізичне тіло), залізо (матеріал),спирт
(речовина), пробірка (фізичне тіло), вода (речовина), крейда (речовина), скло
(матеріал), азот (речовина), питна сода( речовина ), стілець (фізичне тіло),
цвях (фізичне тіло), шматок крейди( фізичне тіло ) свічка фізичне тіло ,
алюміній (матеріал),магніт (фізичне тіло), керамічний посуд (фізичне тіло),
мідь (матеріал), ртуть (речовина), кухонна сіль (речовина), вуглекислий газ
(речовина).
3.Речовина – це те, з чого складається фізичне тіло, усе, що має масу.
З
однієї речовини виробляють різні предмети. Учитель демонструє пробірку, колбу,
паличку, лійку, хімічний стакан, мірний циліндр, які виготовлені із скла; чашку,
тигель, ступку і товкачик, що виготовлені із порцеляни).
Предмети
одного і того ж призначення можна виготовляти з різних матеріалів. (Учитель
показує дерев’яний, металевий і пластиковий штативи для пробірок; скляну і
пластмасову лійку; скляний і пластмасовий мірні циліндри; металевий і
пластмасовий шпателі).
Всі
предмети які ви бачили виготовлені з твердих речовин. Але речовини можуть
перебувати у трьох агрегатних станах – твердому, рідкому й газоподібному.
Наприклад , речовини які входять в склад повітря (кисень, азот, вуглекислий
газ) перебувають у газоподібному стані, вода,олія, оцет – у рідкому. За різних
умов одна і та сама речовина може бути у різних агрегатних станах. Можливо, ви
знаєте таку речовину ? (Вода).
Проте
не кожній речовині притаманні всі три агрегатні стани. Йод і нафталін внаслідок
довгого зберігання на повітрі переходять в газоподібний стан, минувши рідинну
фазу. Цукор буває лише у твердому і рідкому станах,газо-подібного стану для
нього не існує.
4.Речовини можуть мати різну будову. Якщо розглянути
кухонну сіль під мікроскоп, то можна побачити кубики різних розмірів. Це
кристали – кухонної солі, тому говорять, що кухонна сіль має кристалічну
будову. Існує багато кристалічних речовин: цукор, питна сода, поташ, сірка,
алмаз, пісок, мідний купорос , вони утворюють кристали – частинки правильної
форми. У різних речовин кристали мають
різну форму. Деколи кристали сягають гігантських розмірів. В Казахстані був
знайдений кристал гірського кришталю, що мав масу 70 т.
Крім
кристалічних в природі існують аморфні речовини, тобто ті,які в процесі
подрібнення не утворюють кристалів, а утворюють частинки без певної форми. До
таких речовин належать крохмаль, целюлоза, тальк, пластмаси, гума.
Речовин є дуже багато , в даний час відомо
близько двадцяти мільйонів і їх кількість постійно зростає. Для того щоб
безпечно користуватися ними , використовувати їх з максимальною користю, не
шкодити довкіллю, треба знати властивості речовин.
5. Властивості речовини — це
ознаки, за якими речовина відрізняється від
іншої або подібна до неї.
а) Виконання
лабораторного досліду.
Лабораторний
дослід 1.
Ознайомлення
з фізичними властивостями речовин. Опис спостережень. Формулювання висновків.
|
№
|
Основні
ознаки
|
Речовини
|
|
Питна
сода
|
Графіт
|
Поліетилен
|
|
1.
|
Агрегатний
стан за звичайних умов
|
тверда
речовина
|
тверда
речовина
|
тверда
речовина
|
|
2.
|
Зовнішінй
вигляд
|
кристалічний
порошок
|
кристалічна
речовина
|
|
|
3.
|
Колір
|
білий
|
чорний
|
безбарвний
|
|
4.
|
Блиск
|
відсутній
|
металічний
|
відсутній
|
|
5.
|
Запах
|
відсутній
|
відсутній
|
відсутній
|
|
6.
|
Розчинність
|
розчиняється
у воді
|
не
розчиняється у воді
|
не
розчиняється у воді
|
|
7.
|
Пластичність
|
непластична
|
непластичний
|
пластичний
|
|
8.
|
Теплопровідність
|
не
проводить тепло
|
проводить
тепло
|
не
проводить тепло
|
|
9.
|
Густина
(легші або важчі за воду)
|
важча
заводу
|
важчий
за воду
|
легший
за воду
|
|
10.
|
Електропровідність
|
не
проводить електричний струм
|
проводить
електричний струм
|
не
проводить електричний струм
|
Зіставлення
властивостей речовин.
|
№
|
Основні
ознаки
|
Речовини
|
Висновок
|
|
|
Мідь
|
Алюміній
|
Мідь
відрізняється від алюмінію кольором, дещо більшою твердістю і густиною
|
|
1.
|
Агрегатний
стан за звичайних умов
|
Твердий
|
Твердий
|
|
2.
|
Колір
|
Червоний
|
Сірий
|
|
3.
|
Блиск
|
Блищить
|
Блищить
|
|
4.
|
Запах
|
Не
має запаху
|
Не
має запаху
|
|
5.
|
Твердість*
|
Більш
твердий
|
Менш
твердий
|
|
6.
|
Пластичність
|
Пластичний
|
Пластичний
|
|
7.
|
Електрична
провідність
|
Проводить
струм
|
Проводить
струм
|
|
8.
|
Теплопровідність
|
Проводить
теплоту
|
Проводить
теплоту
|
|
9.
|
Розчинність
у воді
|
Не
розчиняється
|
Не
розчиняється
|
|
10.
|
Густина г/см3
|
8,92
|
2,7
|
ІV. Узагальнення
і систематизація знань.
Тестові
завдання.
|
В-І
|
В-ІІ
|
|
1.Вкажіть
фізичне тіло:
а)кисень
б)цвях
в)оцтова
кислота
|
1.Вкажіть
фізичне тіло:
а)залізо
б)склянка
в)срібло
|
|
2.Вкажіть
матеріал
а)бетон
б)труба
в)лимонна
кислота
|
2.Вкажіть
матеріал
а)сода
б)золото
в)парта
|
|
3.Вкажіть
речовину
а)кусок
скла
б)алюміній
в)вода
|
3.Вкажіть
речовину
а)пластмаса
б) скляна
паличка
в)мідь
|
|
4.Кристалічні
речовини
а)цукор
б)крохмаль
в)питна
сода
|
4.Кристалічні
речовини
а)кухонна
сіль
б)скло
в)лимонна
кислота
|
|
5.Які
речовини можна виявити на запах (ті, що у вас є вдома):
а)вапно
б)крохмаль
в)бензин
|
5.Які
речовини можна виявити на запах (ті, що у вас є вдома):
а)спирт
б) лимонна
кислота
в) сіль
кухонна
|
|
6.Назвіть
речовини, з яких можуть бути виготовлені такі предмети:
а)чашка
б)ложка
|
6.Назвіть
речовини, з яких можуть бути виготовлені такі предмети:
а)миска
б)стілець
|
|
7.До
фізичних властивостей речовин
відносяться:
а)горіння
б)запах
в)смак
г)теплопровідність
|
7.До
фізичних властивостей речовин
відносяться:
а)утворення
осаду
б)електропровідність
в)твердість
г)температура
кипіння
|
V. Підсумок уроку:
1.
Що нового дізнались сьогодні на уроці ?
2.
Що навчились робити?
3.
Чи викликало це пізнання у вас радість?
VI. Домашнє завдання: опрацювати теоретичний матеріал підручника; дізнатись
про речовини, які використовуються в: а) медицині; б) в побуті.
Для учнів, що мають високий рівень знань, провести
домашній експеримент:
Хроматографія на папері
Хід експерименту:
1.Змішайте по краплі чорного і червоного чорнил (може
бути суміш фарб розчинних у воді, які не взаємодіють між собою).
2. Візьміть листок фільтрувального паперу, нанесіть маленьку крапельку
суміші в центр паперу, тоді в центр цієї крапельки накапайте води.
3.На фільтрувальному папері почне утворюватися кольорова хроматограма.
Урок 6.
Тема уроку:Атоми і молекули. Як вивчають речовини. Спостереження та експеримент
у хімії
Цілі уроку: поглибити знання учнів
про атоми, молекули як складні структурні частинки речовини; ознайомити з методами вивчення речовин; дати поняття
визначень «експеримент» , «спостереження». Показати значення спостереження та
експерименту у процесі вивчення речовин.
Тип уроку: урок поглиблення знань
Обладнання: періодична система хімічних
елементів Д.І.Менделеєв; схема будови атомів Гідрогену, Карбону;
Хід уроку
І.Організаційний етап.
ІІ. Актуалізація
вивченого матеріалу
1.Дайте
визначення поняття: фізичного тіла, речовини, матеріалу?
2.Які
агрегатні стани речовин вам відомі?
3.Якими
методами ми користуємось для вивчення властивостей речовин?
Наведіть
приклад. Вимірювання температури кипіння води, густини, температури плавлення.
Кипіння води, запах, колір, розчинність.
4..Індивідуальні
завдання на картках.
Картка завдання
.
Випишіть окремо фізичні тіла, речовини, матеріали з даного переліку:
Карка
1. Залізо, цукор, вода, ключ, сніжинка, гумка, скло, залізний дріт, крейда,
шматок крейди, срібна ложка.
Картка
2. Алюміній, алюмінієвий дріт, крохмаль, водень, кисень, склянка, мідна
спіраль, мідь, олівець, срібло, золото, золотий перстень.
ІІІ. Мотивація пізнавальної діяльності учнів
Чудеса в
колбі
Хімія —
одна з тих наук, у якій просто неможливо обійтися без експериментів. Протягом
століть алхіміки та хіміки прагнули дізнатися, на що здатні різноманітні речовини. Чому одні з них вступають у взаємодію між
собою, а інші — ні? Як відрізнити кислоту від лугу? Чи можна примусити
небезпечні хімічні елементи приносити користь людям? У цьому розділі ти знайдеш цікаві факти про досліди, які
допомогли зробити видатні відкриття.
Англійський лікар У.
Волластон (1766—1828) здійснив чимало блискучих відкриттів не лише в медицині,
але й у хімії. Більшість учених проводили свої досліди у спеціально
облаштованій лабораторії. Проте Волластону цього було недостатньо. Він хотів
мати можливість у будь-який момент здійснити необхідний експеримент. Тому в
кишенях до
слідника завжди знаходилося місце для пробірок, шматочків дроту, певної
кількості хімічних препаратів тощо. Коли під час зустрічі з іншими вченими між
ними виникала суперечка, Волластон не марнував слів. Замість цього він витягав
із кишень свою переносну «лабораторію»і
одразу ж проводив експеримент, який доводив слушність його думки. Англійські хіміки з великою повагою ставилися до вченого та його способу ведення дискусії. У зв'язку з цим навітьз'явилася
приказка: «Той, хто сперечається з Волластоном, не правий!»
(Учні дійдуть висновку, що усе
вивчається під час досліджень).
ІV.Засвоєння нових знань.
1.Розповідь
вчителя.
Щоб зрозуміти, як відбувається
перетворення одних речовинна інші, пригадайте
з курсу природознавства, з чого складається речовина? (З молекул і атомів).
Чи можемо ми бачити атоми або
молекули? (Ні, бо вони дуже
маленькі).Творцями першої атомістичної теорії вважають древніх
греків — Левкіппа і Демокріта.
Важливим
питанням, над яким працювали грецькі філософи,
було питання про подільність матерії.
Камінь, розколений наполовину чи розтовчений
в порошок, залишався тим же каменем,кожну частинку
якого можна розділити на ще менші частинки.
До якої межі можна продовжувати такий
поділ і чи існує взагалі
така межа?
Левкіпп
(близько 500–440 до н.е.) вперше задав
питання, чи
можна кожну частинку матерії, якою б
маленькою вона не була,
розділити на ще менші частинки. Левкіпп
вважав, що внаслідок
такого поділу можна отримати настільки
маленьку частинку, що
подальший поділ стане неможливим. Демокріт
(близько 470–360 до н.е.), учень Левкіппа,
розвинув думку свого
вчителя. Він назвав ці маленькі частинки
«атомами»,що означає
«неподільні», і запропонований ним термін
успадкували і ми. Вчення
про те, що матерія складається з найменших
частинок, і що поділ матерії є
можливим лише до певної межі, отримало
назву атомістики.
Демокріт
вважав, що атоми кожного елемента мають
особливі
розміри і форму, і що саме цим
пояснюють відмінності у властивос-тях елементів.
Реальні речовини, які ми бачимо і
відчуваємо, являють собою
сполучення атомів різних елементів, і,
змінюючи природу цього
сполучення,
можна одну речовину перетворити на іншу.
Все це звучить напрочуд сучасно, але
Демокріт не підтвердив
свою теорію експериментами. Давньогрецькі
філософи взагалі не
проводили експериментів, вони шукали істину
в дискусіях.
Для більшості
філософів (і особливо для Арістотеля) поняття
про матеріальну частинку, яку не можна
розщепити на дрібніші
частинки, здавалось настільки парадоксальним, що
ніхто з них не
міг його сприйняти.
Демокріт
розвинув вчення про атоми і поширив
його на всі
області знань. Для багатьох давньогрецьких
філософів Демокріт
був зразком вченого, теоретика, дослідника.
В одній із легенд про
Демокріта говориться, що філософ осліпив
себе, щоб його увага не
відволікалася оманливими видіннями зовнішнього
світу, і він міг
спокійно спостерігати рух невидимих атомів.
Інші філософи
дотримувались іншої точки зору, і в ІV столітті до н.е. Арістотель висловив підтримку думки , відповідно до якої
матерія складається з різних так званих чотирьох стихій – землі, повітря, води
й вогню.
Ця ідея одержала широке поширення й лягла в основу алхімії –
примітивної форми хімії.
Деякі
вчені продовжували дотримуватися думки , що матерія складається з атомів, але
тільки на початку ХІХ століття, були отримані експериментальні дані, що
підтверджують цю теорію. Англійський хімік і письменник Джон Дальтон проводив
досліди з газами й вивчав шляхи їх з’єднання. Так, він виявив, що
кисень і водень, утворюючи воду, завжди з'єднуються в одних і тих же пропорціях
за масою. Інші вчені також стикалися з подібними даними, але саме Дальтон вперше
усвідомив їх значення. Він зробив висновок, що речовини складаються з атомів, і
що всі атоми простої речовини мають однакову масу. При з'єднанні простих
речовин кількості з'єднуються атомів перебувають у певній незмінній пропорції.
Атомістика Дальтона пояснювала,
чому речовини з'єднуються в незмінній масової пропорції, а також з'явилася
основою для детального вивчення матерії. Речовини складаються з атомів, а з
чого складаються атоми? Перші ключі до розгадки цієї таємниці з'явилися
наприкінці XIX століття, коли дослідники вивчали проходження електрики через
розрядні трубки, що містять розріджене повітря. Іноді стінки трубки
випромінювали зелене світло при подачі високої напруги на дві металеві пластини
- електроди. Світіння виникало при попаданні невидимих ??променів від
негативного електрода, або катода, на стінки трубки.
У 1890-х роках
англійський фізик Дж. Томсон довів, що ці катодні промені (як їх тоді називали)
- не що інше, як потоки негативно заряджених частинок. Передбачалося, що ці
частки виходять з атомів, хоча їх розташування усередині атомів залишалося
неясним. Томсон висловив припущення, що атом може бути схожий на різдвяний
пудинг, в якому велика, але легка по масі позитивно заряджена сфера засіяна
численними негативно зарядженими частинками (електронами). Однак різні досліди
з вивчення будови атома довели, що це - безумовно помилкова теорія.
У 1911 році Ернест
Резерфорд, британський фізик, уродженець Нової Зеландії, що працював разом з
Томсоном, запропонував будову атома, реально пояснює його поведінку під час
експериментів. Резерфорд припустив, що центр (або ядро) атома має позитивний
заряд і відносно велику масу, а навколо ядра обертаються вкрай легені і
негативно заряджені електрони.
Однак Резерфорд не
усвідомлював, що зазвичай в ядрі атома перебувають як позитивно заряджені, так
і нейтральні частинки. Існування позитивно заряджених частинок було визнано в
1920 р, і вони отримали назву протони. У 1932 р англійський фізик Джеймс Чедвік
відкрив незаряджені частинки і назвав їх нейтронами. В результаті картина
будови атома була завершена і з тих пір є основою нашого розуміння матерії.
2. Методи дослідження в хімії:
а)аналіз і синтез – два взаємопов’язані методи
дослідження речовин.
Самостійна робота з текстом підручника за завданням: Що
таке аналіз в хімії? Чи може аналіз існувати без синтезу?
б)Науковий і навчальний експеримент
в) Спостереження
Усі
наукові відкриття відбувалися завдяки людям, які вміли спостерігати за явищами
навколо себе, аналізувати, робити висновки. Сміливці наважувалися на небезпечні
експерименти, що допомагали зрозуміти явища, які вони спостерігали.
Спостереження — один з перших методів вивчення властивостей
речовин з допомогою органів дотику.
Спостереження — цілеспрямоване, спеціально організоване сприйняття
предметів і явищ.
На підставі аналізу явищ учені висувають гіпотези.
Гіпотеза — наукове припущення, що висувається для пояснення
визначених явищ.
Великий крок уперед — це експеримент. З метою підтвердження
гіпотези вчені організовують проведення експериментів.
Експеримент — цілеспрямований і контрольований вплив на
досліджуваний об’єкт за певних умов.
Накопичення експериментальних даних, їх систематизація, аналіз
дозволяють людині не лише вивчати, але й передбачати властивості речовин. На
підставі отриманих даних формулюються закони й теорії.
Закон — теоретично обґрунтоване і практично доведене наукове
твердження.
Необхідно чітко розуміти, що людина лише відкриває закони природи,
вони існують незалежно від нашої свідомості.
Теорія — вища досконала форма наукового відбиття дійсності.
З допомогою теорій можна не лише пояснити явища, але й передбачати
нові явища, речовини із заданими властивостями.
• Наведіть приклади використання спостережень для вивчення
природних явищ.(Учні наводять свої приклади, клас аналізує, коригує.)
• Що таке експеримент?
• Наведіть приклади дослідження фізичних і хімічних властивостей
експериментально. (Дивитися, як кипить вода, — спостереження, вимірювати
температуру кипіння — експеримент)
• Які методи проведення експерименту ви вивчали в курсі
природознавства?
Записуємо всі запропоновані методи на дошці:
• зважування;
• вимірювання;
• порівняння.
Висновок:
Спостереження – метод наукового пізнання.
4. Практичне заняття:
Виготовлення
кулестержневих моделей молекул
різних хімічних сполук.
V.Узагальнення та систематизація вивченого
матеріалу:
Завдання
Розгадайте кросворд, і дізнаєтесь, як називається хімічно
неподільна часточка молекули.
1. З молекул складається …
2. Певний тип атомів називається …
3. Заряджена часточка – це…
4. Найдрібніша частинка речовини, що зберігає її
властивості – це…
VI. Домашнє завдання: опрацювати
теоретичний матеріал підручника; виліпити з пластиліну атоми , що утворюють
молекулу води
Тема уроку: Фізичні властивості речовини. Лабораторний дослід
1:фізичні властивості речовин
Цілі уроку: ознайомити учнів з основними фізичними властивостями речовин; повторити
матеріал попередніх уроків; розвивати логічне мислення, вміння та навички
роботи з хімічними речовинами й лабораторним устаткуванням, порівнювати
речовини, описувати їх властивості, встановлювати залежність між властивостями
та застосуванням речовин; узагальнювати вивчений матеріал, вибирати головне,
робити висновки; виховувати прагнення досліджувати навколишній світ
Тип
уроку: урок
формування практичних умінь і навичок
Обладнання: натрій
хлорид (кухонна сіль),цукор – пісок, вода, олія. сірка, залізо, крейда;
завдання на окремому аркуші «Як розпізнати речовини, якщо їх так багато в
природі», прикріплене до дошки, або як слайд з презентації; папки з правилами
безпеки під час роботи з речовинами; довідкова література
Хід уроку:
ІІ. Мотивація навчальної діяльності
1.
ІІІ. Вивчення матеріалу нової теми
1. Властивості речовин: а) фізичні; б) хімічні.
2. Фізичні властивості речовин: колір, блиск,
запах, смак тощо. Наприклад: вода прозора, без смаку та запаху; цукор – тверда,
кристалічна речовина, солодка на смак, не має кольору. Оцет, нашатирний спирт
легко впізнати по запаху. Проте, не всі фізичні властивості можна виявити за
допомогою органів чуттів. Тому їх вимірюють за допомогою приладів: густину,
температури кипіння і плавлення, електричну провідність.
3. Агрегатний стан речовини
.Про
які властивості води співається у пісні:
Ой снігу, снігу білого
насипала зима…
Підберіть синонім до першого прикметника:
Річка, річечка, ріка, ти
прозора, гомінка
Про яку властивість йдеться у цих рядках:
Цукор білий, наче сніг,
падає згори,
От радощів скільки у нашої
дітвори
4.
Лабораторний
дослід 1. Ознайомлення з фізичним властивостями
речовин. Опис спостережень. Формулювання висновків.
Пригадайте правила безпеки під час роботи з речовинами.
Завдання 1. Вам видано речовини: натрій хлорид, цукор –
пісок,вода, олія,сірка,залізо, крейда. Розгляньте і опишіть кожну за планом;
1)
наявність
кольору, блиску,запаху;
2)
розчинна
або нерозчинна у воді;
3)
прозорість;
4)
температура
плавлення;
5)
температура
кипіння;
6)
густина;
7)
відомості
про агрегатний стан за звичайних умов.
Дані запишіть у зошит у вигляді робочої таблиці.
|
ознаки
|
Речовина
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Колір
|
|
|
|
|
|
|
|
Блиск
|
|
|
|
|
|
|
|
Запах
|
|
|
|
|
|
|
|
Розчинність у воді
|
|
|
|
|
|
|
|
Прозорість
|
|
|
|
|
|
|
|
Температура плавлення
|
|
|
|
|
|
|
|
Температура кипіння
|
|
|
|
|
|
|
|
Густина
|
|
|
|
|
|
|
|
Агрегатний стан
|
|
|
|
|
|
|
Завдання 2. Порівняйте, чим подібна між собою: а) сірка
та крейда; б)кухонна сіль і цукор.
Завдання 3. Виявіть властивості, за якими відрізняються:
а) вода і олія; б)порошки сірки і заліза.
Завдання 4. За якими характерними ознаками можна
розпізнати : а) залізо; б) олію?
Завдання 5. Зробіть висновок щодо подібностей і
відмінностей фізичних властивостей досліджених речовин.
VI. Підсумок:
·
Речовини
характеризуються властивостями, тобто ознаками, за яяякииими одну речовину
відрізняють від іншої.
·
Кожна
речовина має здатність виявляти фізичні та хімічні властивості.
·
Під час
виявлення фізичних властивостей будова речовини не змінюється.
·
Дослідження
властивостей речовин проводять за допомогою спостереження, аналізу, синтезу,
хімічного експерименту.
·
Знання
властивостей речовин і вміння їх досліджувати мають практичне значення, зокрема
в їх добуванні та застосуванні.
VII. Домашнє завдання: опрацювати теоретичний
матеріал підручника; повторити з курсу природознавства відомі способи розділення
сумішей
Урок 8
Тема уроку: Чисті речовини і
суміші. Способи розділення сумішей
Цілі уроку:
поглибити знання учнів про поняття «чиста речовина», «суміш», навчити
розрізняти однорідні і неоднорідні суміші,
формувати практичні навички розділення сумішей; розвивати уміння учнів
мислити, порівнювати, аналізувати, робити висновки, самостійно здобувати знання
та застосовувати їх у повсякденному житті; виховувати пізнавальний інтерес до
предмета.
Обладнання:
дидактичний матеріал, інструкції з техніки безпеки, презентація «Способи
розділення сумішей», відео «Розділення суміші». набір хімічних речовин і
лабораторного обладнання: розчин вапна, сода, гранула цинку, розчин цукру, олія
у воді, пісок, кухонна сіль, суміш
залізних ошурок і кухонної солі, крейда у воді, розчин кухонної солі,
фільтрувальна лійка, фільтрувальний папір, скляна паличка, скельце, тримач,
спиртівка, хімічні стакани.
Тип уроку: засвоєння
нових знань
ХІД УРОКУ
І.
Організаційний момент
ІІ. Повідомлення
теми, мети і завдань уроку
ІІІ. Мотивація
навчальної діяльності
Інтерактивний
прийом «Асоціативний ланцюжок».
Продовжити
словом або фразою один із логічних рядків.
Вона
буває
↑
….. це ← «Речовина» → Декілька речовин – це →
«…..»
↓
Способи розділення
Заповнення
«Асоціативного ланцюжка» відбуватиметься протягом уроку.
ІV. Вивчення нового матеріалу
«Щоб про
щось дізнатися, треба вже щось знати»
Станіслав
Лем
Учитель. З курсу
природознавства і повсякденного життя вам відомі поняття «речовина», «суміш»,
способи розділення сумішей. Виконавши завдання давайте пригадаємо сутність цих
понять.
Умова завдання. На дошці
три рядки з назвами і малюнками різних тіл. Потрібно визначити спільне між
тілами кожного рядка і самостійно сформулювати визначення поняття «речовина».
Завдання
1:
1)
М’ячик
зі снігу, льодяна скульптура, іній на гілочці, роса на траві;
2)
Лабораторний
штатив, столярний станок, цвях, батарея опалення;
3)
Олівець,
дошка, парта, дерев’яний стілець.
Висновок учнів. Тіла із
першого рядка виготовлені із води, у
другому – із заліза, у третьому – із
деревини. Вода, залізо, деревина це – речовини. Отже, речовиною називається все те, що
входить до складу тіл.
Заповнення
«Асоціативного ланцюжка».
Учитель. На
основі завдання 1 давайте з’ясуємо, які ознаки відрізняють тіла від речовин. Таблиця
на мультимедійному екрані.
|
Ознаки
|
Тіла
|
Речовини
|
|
Форма
|
|
|
|
Розчинність
|
|
|
|
Колір
|
|
|
|
Смак
|
|
|
|
Розмір
|
|
|
|
Маса
|
|
|
Відповідь. Ознаки тіл – Форма, розмір,
маса; ознаки речовин – розчинність,
колір, смак.
Учитель. З курсу
природознавства вам відомо, що речовини поділяють на чисті і суміші. Для цього
виконаємо ще одне завдання.
Умова
завдання. На
демонстраційному столі у хімічних стаканах містяться речовини.
Проаналізувати їх склад і визначити
серед даних пар чисту речовину і суміш.
Завдання
2:
1)
розчин
вапна – сода; 2) гранула цинку – розчин
цукру; 3) олія у воді – пісок; 4)
розчин спирту – кухонна сіль.
Учні
аналізують склад речовин і приходять до висновку, що чиста речовина як правило
одна, індивідуальна, а суміш – це декілька речовин разом.
Заповнення
«Асоціативного ланцюжка».
Учитель. З курсу
природознавства вам відомо, що речовини зберігають свої властивості у складі
суміші. Наприклад, суміш залізних ошурок і сірки.
Демонстрація: відео
Учитель. Величезна
різноманітність сумішей зустрічається у природі, використовується у різних
галузях промисловості, з їх великою кількістю
людина має справу вдома.
Повідомлення
учня.
Використання сумішей у повсякденному житті.
Людина широко використовує суміші в
повсякденному житті. Так, для ремонту приміщень готують суміш цементу і піску;
гасять негашене вапно; обпікають цеглу. У виробництві скла використовують суміш
піску, соди і крейди. Пігулки є сумішшю речовини з лікувальними властивостями й
речовини-наповнювача. Суміші утворюються при консервуванні овочів,
приготуванні чаю, їжі. Сумішшю є мильна піна, виготовлене в домашніх умовах мило, розчини
оцту для страв, розчини фурациліну для дезінфекції ран, розчини (3, 6, 10%) пероксиду гідрогену для відбілювання тканин.
Учитель. Суміші поділяють
на однорідні і неоднорідні. Яка між ними різниця?
Метод
спостереження і порівняння «Приготування
розчину цукру» і «Приготування розчину вапна».
Висновок
учнів.
Під час розчинення цукру наочно не можна
визначити дві речовини у суміші. А у
розчині вапна наочно видно речовини –
воду і нерозчинне вапно, яке осідає на дно хімічного стакану. Отже, за
допомогою наочного спостереження склад однорідних сумішей на відміну від
неоднорідних визначити неможливо.
Учитель. Чимало
виробничих процесів пов’язані з розділенням сумішей. Часто вдома є необхідність розділити суміш на
окремі речовини. З курсу природознавства вам відомо, що суміші можна розділити
на складові частини фізичними методами. Наприклад очищення кухонної солі чи
цукру від домішок за допомогою відстоювання, фільтрування і випарювання; з
молока виробляють вершки, масло, сир; для медичних цілей отримують спирт із
розчину способом дистиляції. Щоб розділити суміш, необхідно знати властивості
речовин, які входять до її складу, а саме розчинність речовин у воді чи одна в
одній.
Демонстрація
дослідів.
Дослід
1. Відстоювання суміші крейди і води
Висновок.
Способом відстоювання розділяють тверді речовини, не розчинні у воді, або
рідини, не розчинні одна в одній, якщо вони мають різну густину. Для цього
використовують ділильну лійку.
Дослід
2. Фільтрування суміші крейди і води
Висновок. Способом
фільтруванням розділяють тверді
речовини, не розчинні у воді. Для проведення фільтрування потрібен фільтр.
Дослід
3. Випарювання суміші кухонної солі і води
Висновок.
Способом випарювання можна розділити суміш, у якій одна з речовин добре
розчиняється у воді. Для проведення випарювання потрібне обладнання: спиртівка
чи нагрівач, скельце або порцелянова чашка.
Вчитель. Для розділення
суміші добре розчинних речовин у воді або розчинних одна в одній є спосіб дистиляції або
перегонки. Для цього використовують різницю їхніх температур кипіння.
Висновок. Для
проведення способу дистиляції потрібне спеціальне лабораторне обладнання:
холодильник, мережа електричного струму, нагрівач, термометр.
Повідомлення
учня.
Розділення суміші газоподібних речовин.
Досить складним процесом є розділення
газоподібних речовин, а саме кисню і азоту повітря. Азот і кисень, яких
найбільше у складі повітря, подібні за фізичними властивостями. Вони погано
розчиняються у воді, не мають кольору і запаху. Обидва гази утворюють однорідну
суміш і відстоюванням чи фільтруванням їх не можна розділити. Тому азот і
кисень виділяють з повітря за допомогою випарювання. Для цього спочатку повітря
переводять у рідкий стан, охолоджуючи його до дуже низької температури (близько
-200 °С), а потім піддають випарюванню. Першим випаровується азот, а після
нього – кисень. Кожен газ збирають у балони окремо і використовують за
призначенням
V. Закріплення
нового матеріалу
1.
Інтерактивна вправа «Точка зору»
Чи
вважаєте ви водопровідну воду чистою?
2.
Робота в групах. Завдання для групи А:
1) Гра
«Квітка»
Вписати
в кожну пелюстку квітки чисті речовини та суміші, які потрібно вибрати з
певного переліку.
Перелік:
цинк, залізо, нафта, розчин оцтової кислоти, кисень, морозиво, кров, питна
сода.
Ключ. Речовини:
цинк, залізо, кисень, питна сода.
Суміші:
нафта, розчин оцтової кислоти, морозиво, кров.
2)
Гра «Хрестики-нулики» на визначення однорідних і
неоднорідних сумішей.
Знайти
виграшний шлях у таблиці:
|
Розчин цукру у воді
|
Шампунь
|
Повітря
|
|
Крейда у воді
|
Розчин соди
|
Фарба
|
|
Глина у воді
|
Туман
|
Мильна піна
|
Ключ.
Верхній
рядок – однорідні
суміші; нижній рядок – неоднорідні суміші.
3)
Конкурс «Розділи мене»
Встановити
відповідність між сумішшю та методом, яким її можна розділити на чисті
речовини.
|
Суміш
|
Метод розділення
|
|
А
|
Суміш сірки і залізних ошурок
|
1
|
Дистиляція
|
|
Б
|
Розчин соди у воді
|
2
|
Відстоювання
|
|
В
|
Морська вода
|
3
|
Фільтрування
|
|
Г
|
Суміш глини з кухонною сіллю
|
4
|
Випарювання
|
Завдання
для групи Б:
Скласти план
розділення суміші, що складається із:
а)
води, гліцерину і піску;
б)
води, піску і залізних ошурок;
в)
кухонної солі, деревного вугілля і мідних ошурок.
Перегляд
презентації «Способи розділення суміші»
VІ.
Підсумок уроку
VІІ.
Домашнє завдання
Диференційоване (група А), (група Б), творче завдання «Як довести, що у
мінеральній воді є тверді і газоподібні речовини. Як їх розділити?»
Урок
9
Тема
уроку: Практична робота № 2
Розділення неоднорідної суміші. Очищення забрудненої кухонної солі
Цілі
уроку: навчитись розділяти
суміші шляхом відстоювання, випарювання, фільтрування; очищати забруднену
кухонну сіль.
Тип уроку: формування практичних умінь
Обладнання: забруднена піском кухонна сіль, мірний циліндр,
вода, фільтр, випарювальна чашка, спиртівка, ножиці, хімічний стакан, мірна
ложка, скляна паличка, штатив, паперова серветка, лійка.
Інструктаж правил техніки безпеки в кабінеті
хімії під час проведення хімічного експерименту перед початком практичної роботи.
ХІД
РОБОТИ
І. Розчинення забрудненої кухонної солі.
1. Розгляньте зовнішній вигляд виданої вам
солі. Що ви помітили?
2. Відміряйте мірним циліндром 10 мл води і
помістіть у хімічний стакан;
3. Розчиніть у воді забруднену сіль,
насипаючи її в склянку мірною ложкою невеликими порціями;
4. Помішуйте вміст склянки скляною
паличкою;
5. Припиніть додавання солі, коли вона
перестала розчинятися. Що спостерігаєте? Чи зникла сіль? Який зовнішній вигляд
добутого розчину?
II. Очищення добутого розчину фільтруванням.
1. Ознайомтеся з правилами фільтрування.
Правила фільтрування
1. Ніколи не наливайте повний фільтр
рідини, тому що вона всмоктуватиметься фільтрувальним папером, переходячи разом
з каламуттю через край фільтра, і забруднюватиме фільтрат.
2. Рідини треба наливати стільки, щоб вона
не досягала до країв фільтру на 0,5 см.
3. В міру проходження рідини через фільтр
слід підливати в лійку нові її порції.
2. Приготуйте фільтр
Щоб приготувати фільтр, візьміть квадратний
аркуш паперу, бік якого вдвічі більший за діаметр лійки, в яку вкладатиметься
фільтр. Аркуш паперу складіть учетверо, приміряйте до лійки і відріжте по дузі
так, щоб вийшов сектор із чотирьох шарів паперу.
Розгорніть сектор (відгорніть один шар від
трьох останніх) - утвориться паперовий конус - фільтр. Вкладіть його у
фільтрувальну лійку.
Під час фільтрування забруднений розчин
солі наливайте по скля¬ній паличці, нижній кінець якої направте на стінку
лійки.
3. Профільтруйте розчин.
Що ви помітили? Що залишається на фільтрі?
Що проходить у фільтрат? На яких властивостях кухонної солі і піску ґрунтується
їх розділення.
III. Випарювання розчину.
1. Ознайомтесь з правилами техніки безпеки при роботі з спиртівкою.
Правила при роботі з спиртівкою.
• Спиртівку запалюйте сірником.
• Дмухати на спиртівку не можна.
• Не можна запалювати її від іншої
спиртівки, це може призвести до пожежі.
• Спиртівку потрібно гасити, накриваючи
полум’я ковпачком.
2. Запаліть спиртівку.
3. Вилийте фільтрат у випарювальну чашку,
не більше ніж 1/3 її місткості. Чому не можна наливати розчину більше? (Тому що
під час кипіння він виливається через край чашки).
4. Поставте випарювальну чашку на кільце
штатива.
5. Нагрівайте чашку з розчином до початку
утворення кашки кристалів. Розчин періодично помішуйте скляною паличкою,
розбиваючи кірку криста¬лів, що утворюється на поверхні чашки. Паличку весь час
залишайте у чашці.
Застереження: ні в якому разі не
нахиляйтеся над фарфоровою чашкою під час нагрівання! Не допускайте її сильного
нагрівання, щоб запобігти можливому розбризкуванню рідини і розкиданню
розжарених кристалів речовини!
6. Припиніть нагрівання, коли води
залишається так мало, що вона вже не покриває кристали. Продовжуйте
помішування, дайте воді випаруватися від нагрітої чашки.
7. Зніміть випарювальну чашку, витріть її
нижню частину паперовою серветкою (після охолодження) і зчистіть паличкою
кристали солі, що залишилися після випарювання. Висипте добуту речовину в
підготовлений посуд.
• Що спостерігаєте?
• Порівняйте отриману сіль із виданим для
роботи зразком.
• Результати спостережень запишіть в
таблицю:
Що робили?
Завдання. Спостереження, відповіді.
1. Розчиняємо у воді забруднену сіль.
Відстоюємо. Дати характеристику суміші (до розчинення у воді).
Чи розчинилися компоненти суміші у воді?
Який зовнішній вигляд добутого розчину?
Суміш ___________________
___________________
___________________
Пісок _______________
Сіль _______________
Розчин ______________
2.
Фільтрування
Що залишається на фільтрі?
Що проходить у фільтрат?
На яких властивостях кухонної солі і піску
ґрунтується їх розділення. На фільтрі ___________________,
У фільтраті ___________________ .
Сіль ______________________ , а
пісок _____________________ .
3. Випарювання розчину Опишіть зовнішній
вигляд солі (колір, агрегатний стан) Сіль _______________ кольору, у
_____________ стані
• Використовуючи результати своїх
спостережень, сформулюйте висновок.
Висновок:
Очищення забрудненої солі проводилось
шляхом:
• ____________________________________ ,
• ____________________________________ ,
• ____________________________________ ,
• ____________________________________ .
VІ.
Підсумки уроку.
Повернемося до початку уроку.
• Чи можемо ми тепер відповісти на
запитання, поставлені на початку уроку? (Так).
• Чи можна сіль повернути у попередній
стан? (Так, її можна очистити).
• Як це зробити? (Розчинити у воді,
відстояти, профільтрувати та випарувати).
VI. Завдання
додому: повторити теоретичний матеріал
Урок 10
Тема
уроку :Атоми. Хімічні елементи, їхні назви і символи
Цілі уроку: поглибити
знання учнів про атоми і молекули як складні структурні частинки речовини, навчити характеризувати складові атома, дати
поняття про хімічний елемент як певний тип атомів; формувати навички
користування періодичною системою хімічних елементів; виховувати інтерес до навчання, показувати важливість
набутих знань
Тип уроку: засвоєння
нових знань
Обладнання: періодична
система хімічних елементів Д.І.Менделєєва, блок-схема «Будова атома», блок-схема «Назви і символи хімічних елементів»,
індивідуальні різнорівневі завдання учням на картках для виконання домашнього
завдання
ХІД УРОКУ
І.
Організаційний момент уроку
Знову
дзвінок покликав у клас,
Сьогодні
хімія у вас.
Цікава
подорож чекає,
Країна
«Елементів» двері відкриває.
Вас
прошу не зівати,
Міцні знання там здобувати.
ІІ.
Актуалізація опорних знань
Учитель. З курсу
природознавства ви вже маєте певні уявлення про елементарні «цеглинки», з яких
побудовані речовини.
Учням
пропонується виконати 2 завдання , які підкажуть що вивчатиметься на уроці.
Завдання 1. Закінчити
речення
1.
Тіла складаються з …. (речовин)
2.
Найдрібніші частинки речовини, які зберігають її властивості, - це ….
(молекули)
3.
Молекули складаються з …. (атомів)
4.
Молекула води складається з …. (двох атомів Гідрогену і одного атома Оксигену)
ІІІ.
Повідомлення теми, мети і завдань уроку
ІV. Мотивація навчальної діяльності
Природа
має лиш один секрет:
Чи тут,
чи там, у космосу глибинах,
Все – від малих піщинок до планет –
Із
елементів складене єдиних.
Учитель.
Усе
і навіть наш організм складається з атомів хімічних елементів. Ось чому так
важливо дізнатися їх природу (походження, будову).
V.
Вивчення нового матеріалу
Робота в групах. Клас
ділиться на дві групи, кожна з яких отримує завдання й опрацьовує його.
Учитель. Зараз ви
перебуваєте на вулиці «Атомна».
Завдання першій
групі «Будова атома».
Учитель. У вас,
мабуть, виникло запитання, чому в країні «Елементи» першою є вулиця «Атом».
Поняття «хімічний елемент» використовують для класифікації атомів, бо вид атомів із певним зарядом ядра і є
хімічним елементом.
Слово «атом» у перекладі з грецької
означає «неподільний». Стародавні вчені були впевнені, що атоми неподільні й
вічні. І лише в XІX столітті було з’ясовано, що атом має
складну будову.
Користуючись
схемою, представник першої групи розповідає будову атома.
Блок-схема
1
|
|
|
Маса
|
Заряд
|
|
Ядро
|
протони
|
мають
|
позитивний
|
|
нейтрони
|
мають
|
нейтральний
|
|
|
електрони
|
не
мають
|
негативний
|
Висновки:
1.
Заряд одного
протона компенсує заряд одного електрона, тому кількість електронів в атомі
дорівнює кількості протонів у його ядрі.
2.
Атом
електронейтральний.
3.
Кількість протонів
в атомі дорівнює величині заряду його ядра.
4.
Атом – частинка, що
складається з позитивно зарядженого ядра й електронів, які заповнюють простір
навколо ядра.
5.
Порядковий номер
хімічного елемента в періодичній системі хімічних елементів Д.І.Менделєєва
вказує на заряд ядра (число протонів) атома і кількість електронів.
Виконання
завдань (колективна робота з використання періодичної системи):
1.
В атомі десять
електронів. Визначити кількість протонів, заряд ядра, порядковий номер і назву
хімічного елемента.
2.
Атом має вісім
протонів. Визначити кількість електронів, заряд ядра, порядковий номер і назву
хімічного елемента.
3.
Величина заряду
ядра атома Феруму +26. Визначити кількість протонів у ядрі
його атома і кількість електронів навколо ядра.
4.
Порядковий номер
хімічного елемента 14. Визначити кількість протонів у ядрі його атома, заряд
ядра та кількість електронів навколо ядра.
Учитель. Зараз ви перебуваєте
на вулиці «Символічна».
Завдання другій
групі «Назви і символи хімічних елементів».
Учитель. Нині
відомо понад 118 хімічних елементів. Усі вони увійшли до періодичної системи
Д.І.Менделєєва. У клітинках періодичної системи міститься інформація про
хімічні елементи.
Користуючись
схемою розповідає представник другої групи.
Блок-схема 2
Порядковий номер Символ
↓ ↓
↑
Назва
Робота
з підручником «Походження назв і символів хімічних елементів»
Висновки:
1.
Символ хімічного
елемента – його умовне позначення.
2.
Літерна система
хімічних знаків є способом запису, зберігання й передавання хімічної
інформації.
3.
Сучасні українські
назви хімічних елементів є власними, їх пишуть з великої букви.
VІ.
Закріплення нового матеріалу
1.Інтерактивна
вправа «Виправ помилку та допиши пропуски» (група А)
|
Назва
|
Вимова
|
Символ
|
|
Флуор
|
Флуор
|
|
|
Силіцій
|
|
Sі
|
|
Хлор
|
|
|
|
|
Меркурій
|
Нg
|
|
Це
|
Карбон
|
C
|
|
Ес
|
|
|
|
Аурум
|
|
Аu
|
|
|
Нітроген
|
|
2.
Інтерактивна вправа «Про кого йдеться?» (група Б, виконання вправи з аналізом
відповідей на основі вивчених правил)
1. Заряд ядра +9. Про кого йдеться?
2. Електронів в атомі 15. Про
кого йдеться?
3. Протонів +11. Про кого йдеться?
3. Загадка
Модель у
нього, як у Всесвіту,
Він має
масу, розміри, величину й орбіту.
Усе в
нім в ритмі, в русі, впорядковано,
Від ока
людського все приховано.
А
здивував. Вразив весь народ,
Модель
його створивши, Резерфорд.
Поставимо
крапку в таємниці загалом.
Відомо
всім – він зветься… (Атом)
4. Поширеність
хімічних елементів у земній корі
Поширеність хімічних елементів у земній корі значно
відрізняється від їхньої поширеності у Всесвіті. У земній корі найбільше атомів
Оксигену та Силіцію. Разом з Алюмінієм і Ферумом вони формують основні сполуки
земної кори. А
Ферум і Нікель – основні елементи, які становлять ядро нашої планети.
В
атмосфері найпоширенішим елементом є Нітроген, а в гідросфері – Гідроген.
Живі
організми також складаються з атомів різних хімічних елементів. В організмі
людини найбільше міститься атомів Карбону, Гідрогену, Оксигену та Нітрогену.
VІ. Підсумок
уроку.
·
Атом
електронейтральна частинка речовини, яка складається з позитивно зарядженого
ядра та негативно заряджених електронів, що рухаються навколо нього.
·
Ядро атома
складається з протонів, які характеризуються масою і зарядом, і нейтронів, що
мають масу , але є електронейтральними.
·
Кількість
електронів, що рухаються навколо ядра атома, дорівнює кількості протонів, що
містяться в ядрі.
·
Хімічний елемент –
вид атомів з певним зарядом ядра.
·
Кожний хімічний
елемент позначається відповідним йому символом.
·
Користування
символікою дає змогу творити мову науки.
·
Поширеність
хімічних елементів у земній корі відрізняється від їхньої поширеності у
Всесвіті.
VІІ.
Домашнє завдання
Навчитися записувати і вимовляти
назви основних хімічних елементів; індивідуальні різнорівневі завдання учням на картках
Урок 11.
Тема уроку: Періодична система хімічних елементів
Д.І.Менделєєва. Структура
періодичної системи.
Цілі уроку: Продовжити знайомство учнів з символами й назвами
хімічних елементів за сучасною
українською номенклатурою;познайомити із будовою періодичної системи хімічних елементів
Д.І,Менделєєва і сформувати початкові
навички визначення положення хімічного елемента в періодичній системі; розвивати вміння
працювати за зразком з коментуванням своїх дій; виховувати допитливість; на
підставі будови атома, дати поняття про
хімічний елемент;як визначений вид атомів.
Тип уроку: урок засвоєння нових знань
Обладнання: Періодична система хімічних
елементів Д.І.Менделєєва, моделі атомів, дидактичні картки з завданнями,
портрет Д.І.Менделєєва
Хід уроку
ІІ.Актуалізація
опорних знань.
1.Перевіряємо
будову атома
Робота
на картках.
Побудуйте
схему будови атома:
Картка
І. Берилію Заряд ядра
атома
Кількість електронів
Кількість протонів
Кількість нейтронів.
КарткаІІ.
Бору
Заряд ядра атома
Кількість електронів
Кількість протонів
Кількість
нейтронів.
КарткаІІ.
Магнію
Заряд ядра атома
Кількість електронів
Кількість ёпротонів
Кількість нейтронів.
Бесіда.
1.Які
структурні частинки визначаєте?
2.Що
таке атом?
3.Що
таке молекула?
4.Які
елементарні частинки містить ядро атома?
5.Яка
будова атома?
6.Чому
атом електронейтральний?
7.Які
часточки складають атом?
ІІІ.Вивчення
нового матеріалу.
1.Походження назв хімічних елементіввід імен видатних
вчених.
Самарій Sm названий на честь гірничого інженера
В.Самарського, який знайшов мінерал в Ільменських горах на Уралі; Гадоліній Gd
названий на честь фінського хіміка Юхана Гадоліна, який відкрив 1794 р. ітрієву
землю; Кюрій Сm носить ім’я піонерів атомної доби людства – подружжя П’єра Кюрі
і Марії Склодовської-Кюрі; Ейнштейній Еs – німецького й американського фізика
Альберта Ейнштейна; Фермій – італійського й американського атомного фізика
Енріко Фермі; Менделєєвій Мd – творця Періодичного закону Д.Менделєєва; Нобелій
No – видатного вченого, винахідника і підприємця, «динамітного короля» і
засновника Нобелівської премії – Альфреда Нобеля; Лоуренсій Lr – англійського
фізика Ернеста Лоуренса – творця прискорювача заряджених частинок – циклотрона;
Резерфордій Rf – англійського фізика Ернеста Резерфорда, який відкрив атомне
ядро і здійснив першу ядерну реакцію; Борій Вh – датського фізика Нільса Бора;
Майтнерій Мt – німецького фізика і радіохіміка Лізе Майтнер; Сіборгій sg –
Гленна Сіборга, видатного американського фізика, творця багатьох штучних
надважких елементів.
2. Назви елементів, що пов’язані з характерними
лініями в спектрах їх атомів.
Рубідій Rb – червоний (за дві характерні
темно-червоні спектральні лінії); Цезій Сs – блакитний (за дві характерні
блакитні спектральні лінії); Індій Іn — від індиго – темно-синій барвник
рослинного походження, який виробляли в Індії (за темно-синю лінію в його
спектрі); Талій Тl – молода зелена галузка (за спектральну ніжно-зелену лінію).
3. Назви елементів, що пов’язані з кольором або
запахом простих речовин і хімічних сполук.
Cірка S – «сіра» – світло-жовта; Хлор СІ –
жовто-зелений (колір газуватого хлору); Хром Сг – барва, колір (за широку і
різноманітну гаму яскравих кольорів його сполук), порівняйте: хромофор,
хромосфера, хромосома, хроматографія; Родій Rh – від грец. троянда і рожевий
(за колір солей родію у воді); Йод І – від грец. фіалковий (за
колір газуватого йоду); Іридій Іr — від грец. – веселка, райдуга (за
різноманітність кольорів і відтінків сполук цього металу); Празеодим Рг – від
грец.- світло-зелений і близнюк, отже, «світло-зелений близнюк».
Цей елемент був відкритий австрійським хіміком К.Ауером фон Вельсбахом (1885),
який розділив гіпотетичний елемент Дидим Dі на Празеодим (його солі
ніжно-зелені) та Неодим Nd («новий близнюк», солі якого фіалково – червоні);
Бром Вг від грец. смердючий (за різкий неприємний запах рідкого й
газуватого брому); Осмій Os – від грец. запах (за своєрідний
гострий запах газуватого OsO4, що нагадує
запах простої речовини хлору).
5.
Будова періодичної таблиці
У такому вигляді, як ми користуємося сьогодні, періодична
система хімічних елементів була запропонована в 1861 році Д.І.Менделєєвим —
російським ученим-хіміком.Тоді було відомо лише 62 елементи, але всім знову
відкритим елементам у ній знайшлося місце. Ця система хімічних елементів сьогодні
відома в усьому світі й використовується в усіх країнах. У ній положення
кожного хімічного елемента описується порядковим номером, номером групи й
періоду, на перетинах яких він знаходиться. Поширено два варіанти таблиці:
короткий і довгий. Розгляньмо ці варіанти. Елементи розташовуються в порядку
зростання атомних мас і мають порядковий номер. Складений ряд елементів
Д.І.Менделєєв поділив на короткі ряди, що починалися характерними металами
(лужні метали) і закінчувалися типовими неметалами (галогени). Пізніше було
відкрито інертні елементи (благородні гази), що завершують кожен ряд. Так
сформувалися горизонтальні ряди — періоди. Періоди — це горизонтальні ряди
хімічних елементів. На сьогодні відомо сім періодів. І, ІІ, ІІІ — малі
періоди, що складаються з одного ряду елементів. IV, V, VI, VII — великі
періоди, що складаються з двох рядів елементів і можуть мати навіть більш ніж
два ряди. Після розташування періодів один під одним утворилося вісім груп.
Група — вертикальний стовпець елементів. У них зібрані елементи, що ма ють
подібні хімічні властивості, хоча вони можуть відрізнятися за фізичними
властивостями. Усередині групи елементи поділяються на головну й побічну групи.
Наприклад, He знаходиться в I періоді, VIII групі, головній підгрупі. Особливу
будову має VIII група. Її головна підгрупа — інертні гази, а побічна
складається з трьох тріад. У нижній частині системи винесено природні родини
«лантаноїди» й «актиноїди». Розміщення елементів по групах і родинах полегшує їх
вивчення. Знаючи будову і властивості одного з них, можна передбачити будову і
властивості інших, що входять до цієї групи.
6.
Значення періодичної таблиці
7.
Цікаво знати
Робота з додатковою інформацією підручника та додаткових абів навчання
ІV.Поглиблення знань, умінь, навичок
Тестові завдання
Початковий
рівень
|
В-І
|
В-ІІ
|
|
1.Вкажіть
порядковий номер
а) Бору 1)2 ;2)5; 3)4;
б) Магнію 1)7; 2)9; 3)12
|
1.Вкажіть
порядковий номер
а)
Натрію
1)8; 2)10; 3)11
б)
Цинку
1)13 2)35 4)30
|
|
2.Назвіть
хімічні елементи , які
мають такі номери в періодичні системі:
1.№26
а) Бор;
б) Ферум;
в) Цинк
|
2.Назвіть
хімічні елементи , які
мають такі номери в періодичні системі:
1.№13
а) Купрум;
б) Алюміній;
в) Нітроген;
|
|
3.Вкажіть
період в якому знаходиться:
1)
карбон а) 4
б) 2
в)1
|
3.Вкажіть
період в якому знаходиться:
1)
манган а) 2
б) 5
в) 4
|
Середній рівень
|
В-І
|
В-ІІ
|
|
1.Вкажіть
заряд ядра атома
1)Нітрогену
А)+13
Б)+7
В)+1
2)Калію А)+4
Б)+19
В)+11
|
1.Вкажіть
заряд ядра атома
1)Нітрогену
А)+29
Б)+17
В)+3
2)Калію А)+5
Б)+16
В)+32
|
|
2.Назвіть
назви хімічних елементів , які утворюють головну підгрупу
1)
ІІ групи
а)берилій,
магній, кальцій, стронцій,барій, радій
б)
берилій, цинк, кадмій, радій, меркурій
|
2.Назвіть
назви хімічних елементів , які утворюють головну підгрупу
1)
ІІІ групи
а)бор,
алюміній, галій, індій, талій
б)
бор, скандій, ітрій, талій, актиній
|
|
3.Назвіть
хімічні елементи , що належать до побічної підгрупи
IV групи
а) титан,
цирконій, гафній, резерфордій
б) карбон,
силіцій, титан,германій, станум.
|
3.Назвіть
хімічні елементи , що належать до побічної підгрупи
IV групи
а) хром,
молібден, вольфрам, сиборгій
б) оксиген,
сульфур, хром, молібден, селен, темур,полоній
|
Достатній рівень
|
В-І
|
В-ІІ
|
|
1.Вкажіть
кількість протонів у атомі:
1.
Силіцію
а) 10
б) 8
в)14
|
1.Вкажіть
кількість протонів у атомі:
1.
Фосфору
а ) 5
б) 11
в)15
|
|
2.Вкажіть
кількість електронів у атомі Цинку
а) 28
б) 30
в) 32
|
2.Вкажіть
кількість електронів у атомі Ауруму
а) 79
б) 55
в) 197
|
|
3.Назвіть
період, групу, підгрупу, в якій знаходиться атом Алюмінію:
а)2
період,ІІІ група, побічна підгрупа
б)3
період,ІV група, головна підгрупа
в)3
період,ІІІ група, головна підгрупа
|
3.Назвіть
період, групу, підгрупу, в якій знаходиться атом Купруму
а)3
період,І група, головна підгрупа
б)4
період,ІІгрупа, побічна підгрупа
в)4період,Ігрупа,
побічна підгрупа
|
Високий рівень
|
В-І
|
В-ІІ
|
|
1.Назвіть період, групу, підгрупу,вкажіть порядковий
номер, заряд ядра атома, кількість протонів, електронів в атомі Мангану
|
1.Назвіть період, групу, підгрупу,вкажіть порядковий
номер, заряд ядра атома, кількість протонів, електронів в атомі Аргентуму
|
|
2.Горизонтальні
ряди в періодичній системі називаються:
а)рядами
б)періодами
в)групами
|
2.Вертикальні
стовпчики у періодичній системі називаються:
а)періодами
б)групами
в)рядами
|
|
3Хімічний
елемент це:
а)певний
вид атомів з певним зарядом ядра
б)певний
вид молекули
|
3.Речовина
– це
а)сукупність
атомів
б)сукупність
атомів, молекул або йонів
|
V.Підсумок уроку:
·
Таблиця
класифікації хімічних елементів складається з періодів, яких є сім: три малих,
чотири великих, і груп, яких нараховується вісім. Групи поділяються на головні
і побічні підгрупи.
·
Періоди –
горизонтальні рядки. У яких із зростанням відносних атомних мас елементів
спостерігається зміна металічних властивостей на неметалічні. Починаються вони
металічними елементами і закінчуються інертними.
·
Групи – вертикальні
стовпці хімічних. У групах розташовані подібні за властивостями хімічні
елементи.
·
Окрема клітинка
періодичної системи містить такі відомості: символ і назву хімічного елемента,
назву простої речовини, відносну атомну масу, порядковий номер.
·
Періодична система
– це основа розвитку хімії та іншиї природничих наук. Уміле користування нею
розкриває глибинну суть явщ і процесів, що відбуваються в світі.
VI.Домашнє завдання:
1. Опрацювати теоретичний матеріал відповідного параграфа
підручника.
2. Дати відповіді на усні запитання, зробити письмові
завдання після параграфа.
3. Підготуватись до контрольної роботи
Урок 12
Тема уроку: Контрольна робота 1.Початкові
хімічні поняття (ч.1)
Цілі уроку: перевірити рівень знань учнів
по вивченій темі
Тип уроку:урок перевірки знань, умінь і навичок
Обладнання: періодична система хімічних елементів
Д.І.Менделєєва. дидактичні папки з різнорівневими завданнями для проведення
контрольних робіт
Хід уроку
І. Організація класу, ознайомлення з завданнями.
ІІ. Виконання контрольної роботи
І варіант
1. З
наведенего переліку випиши окремо речовини й тіла: залізо, цвях, крохмаль,
спирт, вода, сніжинка, краплина роси, сірник.
2.
Тільки речовини (на відміну від фізичних тіл)
містяться в ряду
а) глюкоза, повітря, крохмаль;
б) туман, вода, пісок;
в) вуглекислий газ, кисень, мідь;
г) залізо, молоко, жир.
3.
Індивідуальні речовини (на відміну від сумішей) —
це
а) молоко; б)
повітря; в) вода; г)
вуглекислий газ.
4.
Суміші (на відміну від індивідуальних речовин) —
це
а) кисень; б) граніт; в)
ґрунт; г) натрій хлорид.
5.
Установіть відповідність:
1) O
а)
Нітроген
2) N б) Ферум
3)
К в) Калій
4) Fе
г)
Оксиген
6.
Про
Оксиген як хімічний елемент
ідеться в реченні:
а) до складу води входить Оксиген ;
б) Кисень – газ. Необхідний для дихання живих організмів.
7.
Установіть відповідність:
1) Два атоми Нітрогену в складі
молекули складної речовини
а) N 2O5
2) Дві молекули азоту
б) 2N2
3) Два вільні атоми Нітрогену
в)
2N
8. У
II періоді, IІ групі, головній підгрупі знаходиться хімічний елемент:
а) Ga; 6) С; в) Sі.
9. Опишіть якісний і
кількісний склад молекули за хімічною формулою: Na2О
10.Визначте і напишіть порядкові
номери елементів з відносними атомними масами: 1, 24,27,52,127.
11. Як ти вважаєш, суміш яких
речовин могли розділяти стародавні люди за допомогою посудини, що показана на
малюнку.
12.Обгрунтуйте
й оцініть значення сумішей у житті людини та для вас особисто.
ІІІ. Підсумок уроку
IV. Домашнє завдання: знайти цікавий матеріал
до наступної теми “Кисень»
